​​КІК і бенефіціарний власник доходу

Звітність про КІК надає ДПС інформацію, яка може бути використана для аналізу й інших ризиків щодо міжнародного оподаткування. Зокрема, фінансова звітність КІК яка подається разом зі звітом про КІК може дозволити більш детально оцінювати статус тієї чи іншої іноземної компанії як бенефіціарного власника доходу. 

‍

- Використання «транзитних» структур  

Припустимо, що контролер володіє наступною структурою: КІК-1 (Британські Віргінські Острови) -> КІК-2 (Республіка Кіпр) -> українська юридична особа. Українська компанія виплачує відсотки, роялті чи дивіденди на користь КІК-2 використовуючи пільгову ставку податку на репатріацію згідно положень Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Республікою Кіпр. КІК-2, в свою чергу, здійснює переказ таких відсотків/роялті/дивідендів на користь КІК-1. Раніше ДПС складно було визначити чи є КІК-2 бенефіціарним власником доходу та чи правомірно застосовується пільгова ставка податку на репатріацію. Тепер, проаналізувавши фінансову звітність КІК-2, ДПС може побачити, що, наприклад, фінансові доходи КІК 2 відповідають фінансовим витратам. Це може свідчити, що КІК-2 є «транзитною» компанією, тобто посередником, а не бенефіціарним власником доходу. В свою чергу, це може стати підставою для оскарження контролюючим органом права української юридичної особи застосовувати пільгову ставку податку на репатріацію. 

‍

- Відсутність «економічної присутності» КІК (economic substance)  

Припустимо, що контролер володіє наступною структурою: КІК (Республіка Кіпр) -> українська юридична особа. Українська компанія виплачує відсотки на користь КІК використовуючи пільгову ставку податку на репатріацію згідно положень Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Республікою Кіпр. При цьому, зі звіту про КІК та фінансової звітності КІК, контролюючий орган може побачити, що у КІК майже відсутні штатні працівники, керівні посади займають кіпріоти, які виконують менеджерські функції ще у ряді кіпрських компаній (тобто КІК користується номінальним сервісом), КІК має низький рівень капіталу, операційних витрат тощо. Зазначені обставини можуть свідчити про низький рівень (або відсутність) економічної присутності (economic substance) КІК у країні реєстрації, а відтак, КІК фактично не виконує суттєві функції, не несе ризики та не використовує активи, а також не має необхідних ресурсів для виконання функцій, управління ризиками та використання активів, що необхідні для генерації прибутку. Це може стати підставою для оскарження контролюючим органом статусу КІК як бенефіціарного власника доходу й, відповідно, права української юридичної особи застосовувати пільгову ставку податку на репатріацію.