КІК та оподаткування приросту капіталу

У цьому дописі ми розглянемо, яким чином звітність про КІК може допомогти ДПС оподатковувати податком на репатріацію операції між нерезидентами щодо корпоративних прав українських компаній 👇🏻

  

Несплата податків з приросту капіталу

Припустимо, що станом на 01.01.2024 р. контролер володіє наступною структурою: КІК-1 -> КІК-2 -> українська юридична особа. 

‍

Протягом 2024 р. КІК-1 продає свою частку в КІК-2 на користь третьої іноземної компанії. При цьому, активи української компанії складаються більш ніж на 50% з нерухомого майна, розташованого в Україні. 

Згідно положень пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, третя особа (іноземна компанія), що придбала корпоративні права КІК-2 та виплатила дохід на користь КІК-1 має утримати податок на репатріацію з такого доходу та переказати в бюджет України. 

‍

На практиці, більшість компаній не виконували зазначені вимоги, оскільки угода реалізовувалась на рівні, який, здебільшого, був недоступний українським контролюючим органам. Згідно даних ЄДР – власником української компанії залишалась КІК-2, при цьому, зміни у структурі вище по ланцюгу було важко відслідкувати. 

‍

Наразі, контролер самостійно зобов’язаний відзвітувати щодо зміни у структурі власності своїх КІК, які призводять до набуття чи втрати контролю у розумінні ст. 39-2 ПКУ. Окрім іншого, зазначені операції можуть бути виявлені безпосередньо з фінансової звітності КІК, яка подається разом зі звітом про КІК. Відтак, контролюючим органам стало значно простіше відслідковувати подібні операції.