«Брудна маленька таємниця» оцінки

Всі хто в темі, знають про це. Вони або користуються цим, або закривають очі. Ніхто про це не говорить в голос, не пише в звіті про оцінку, і, тим паче, не говорить про це клієнту-замовнику оцінки чи користувачу того ж таки звіту. «Брудна білизна» всіх оцінювачів – прогнозні дані.

Існує багато способів маніпуляції оцінкою (наприклад, за допомогою ставки дисконтування або темпу зростання), але прогнозні дані це величина зовсім іншого розряду. Оцінювач звільняє себе від відповідальності перекладаючи «провину» на клієнта за надані дані, а клієнт, розуміючи, що такі дані можуть впливати на оцінку (тобто, вартість), зі свого боку, може маніпулювати пронозами.

Хороший оцінювач не повинен просто приймати такі дані, конвертувати їх у грошовий потік, продисконтувати та на цьому завершувати аналіз, він повинен провести незалежний аналіз, задати ряд запитань клієнту, отримати відповіді та, за необхідності, скоригувати прогноз.

Кожен оцінювач на власний розсуд вибирає, як цей прогноз описувати (чи не описувати взагалі) у звіті про оцінку. Однак, кращі практики говорять, що такий аналіз повинен бути проведений, а відповідна процедура закріплена у самому звіті. Нещодавно випущене Керівництво з прогнозів менеджменту та оцінки бізнесу https://bit.ly/2U4D7Bs дає чіткий алгоритм, як провести та задокументувати такий аналіз.

Як мінімум професійний оцінювач повинен зробити:
• ідентифікацію, хто був відповідальний за підготовку прогнозу;
• опис процесу, що був використаний для адаптації прогнозу на відповідність даним ринку;
• пояснення основних припущень використаних в прогнозі, таких як: виручка, доля ринку, як прогнозована рентабельність співвідноситься з гравцями ринку;
• кроки, що були проведені для перевірки доцільності використання такого прогнозу, не обмежуючись;
• порівнянням прогнозних даних з бюджетом;
• порівнянням прогнозних даних з історичними;
• порівнянням та оцінка прогнозних даних минулого року з фактичним історичним результатом (коли прогнозні дані минулого року наявні);
• аналізом прогнозу на відповідність економічним та ринковим очікування та прогнозам;
• аналіз будь-яких доказів, що суперечать припущенням менеджменту чи фактам викладеним в прогнозі;
• опис будь-яких коригувань зроблених в прогнозні дані, що були надані клієнтом;
докази, що математична та логічна перевірка розрахунків була проведена;
• перевірку послідовності. Оцінку того, чи всі показники узгоджуються між собою. Наприклад, якщо прогноз має агресивні темпи зростання та підвищену рентабельність, але також демонструє значне зменшення витрат на збут та маркетинг – це не логічно.