Трансфертне ціноутворення: основні тренди, судова практика (Частина 2)

Продовжуючи тему щодо основних трендів у сфері трансфертного ціноутворення слід згадати про те, що наявність пов’язаної особи-нерезидента, як посередника стає необхідністю для українського бізнесу. Якщо раніше таку практику застосовували компанії, які свідомо структурували бізнес через нерезидента, то починаючи з 2023 року вона стала характерною і для тих компаній, які просто здійснюють закупівлю за кордоном без ідеї якого-небудь структурування. Створення посередників дозволяє ефективніше співпрацювати з іноземними контрагентами, забезпечувати стабільні розрахунки та вигідніші умови. Проте, використовуючи таку практику, молоді компанії можуть зіштовхуватися з додатковими складнощами, зокрема такими як: ризик методу ПНЦ, ризик досліджуваної сторони-контрагента, ризик трансфертного ціноутворення у юрисдикції контрагента.

Наступний тренд полягає у зростанні кількості перевірок трансфертного ціноутворення за періоди, що сягають 2015 року. Це, у свою чергу, свідчить про прагнення податкових органів вкластися у встановлені законодавством терміни проведення перевірок і, що старі періоди не забуті та продовжені на строк дії мораторію.

Якщо говорити про тренди, що завжди залишаються актуальними, то можна чітко прослідкувати наступну тенденцію: переважна кількість перевірок трансфертного ціноутворення стосується операцій із сировинними товарами. Типовими предметами оскарження під час проведення таких перевірок є: метод трансфертного ціноутворення, дата аналізу, повідомлення про форвардний контракт, джерела даних та коригування.

Переходячи до теми щодо судової практики, варто відзначити таку тенденцію, як збільшення кількості спорів з трансфертного ціноутворення за суттю, предметом яких є аспекти економічного аналізу. У цьому контексті типовим є залучення зовнішніх експертів до судового процесу. Ще одним важливим трендом у цьому напрямку є безкомпромісність ДПС у таких спорах, адже скасування Акту перевірки на досудовому рівні є винятком, а в рамках судового процесу були випадки, коли ДПС подавала до 9 касаційних скарг протягом року.

Багато важливих аспектів трансфертного ціноутворення все ще поза ретельними перевірками з боку ДПС, зокрема, очікуємо більшу кількість перевірок фінансових операцій, HMA, ділової мети. 

Зважаючи на те, що тенденції трансфертного ціноутворення розвинених економік повільно, але стають все більш актуальними для України, у фокусі платників у найближчому майбутньому стануть такі питання, як APA, підготовка до Pillar 2, аналіз ризиків CbCR.