«Дія City» – одна з найбільш обговорюваних тем серед ІТ-спільноти. Законопроєкт №4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який регулює ключові положення існування правового режиму «Дія City» та задає основні поняття, «вибухнув» у публічному дискурсі наче епатажна рок-зірка зі світу законопроєктів. ІТ-спеціалісти усіх рівнів, від топ-менеджменту до розробників, як ніколи до цього, долучилися до гарячої, і що особливо нетипово, юридично-правової дискусії.
Якщо про запровадження регулювання діяльності IT-компаній вже говорилось неодноразово, то про зміни у оподаткуванні для резидентів «Дія City» – не все зрозуміло. Мова йде про законопроєкти № 3933, 3933-1 та 5376, які впроваджують зміни в Податковий кодекс України та регулюють податковий аспект питання.
Окрім цього, не менш важливим для розуміння потенційних ризиків «Дія City» є законопроєкт №5054 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності».
Що в цій царині пропонує регулятор, і як нові норми відіб'ються на учасниках ринку, Mind розповіли керуючий партнер A1 Consulting Володимир Чижиков та старший консультант компанії Дмитро Носенко.
Скільки платитиме IT-галузь?
Аналізуючи законопроєкт № 5376, що містить найбільш актуальні пропозиції змін до Податкового кодексу України та ще навіть не пройшов перше читання, важливо розуміти, що «резидентство «Дія City»» та «податкове резидентство «Дія City»» – це з юридичної точки зору дві різні речі.
Резиденти «Дія City», що не подали заяву до контролюючого органу про отримання статусу «податкового резидента «Дія City», будуть вважатися платниками податку на загальних засадах. В свою чергу ті, хто таку заяву подав та пройшов процедуру підтвердження з боку контролюючого органу, отримають можливість сплачувати тільки податок на виведений капітал за ставкою 9%.
Не обійшлося й без трансфертного ціноутворення. У разі здійснення податковим резидентом «Дія City» контрольованих операцій (операцій з пов'язаними нерезидентами або офшорами), умови яких не відповідають ринковим, донарахована база оподаткування буде оподатковуватися за ставкою 18% (пп. 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 законопроєкту № 5376).
Також з резидентством «Дія City» пов'язано ще три цікаві пільгові механізми оподаткування.
Платнику податку дозволяється не оподатковувати дивіденди, які нараховуються на його користь резидентом «Дія City», за умови, якщо такий резидент «Дія City» не здійснював виплату дивідендів протягом двох послідовних років.
Платнику податку дозволяється не оподатковувати дохід, отриманий від реалізації корпоративних прав, емітентом яких є резидент «Дія City», за умови перебування таких корпоративних прав у власності платника податку більше року.
Платнику податку дозволяється включити до податкової знижки суму витрат на придбання корпоративних прав, емітентом яких є юридична особа-резидент «Дія City».
Здається, всі вже бачать потенційні схеми оптимізації податкового навантаження через резидентів «Дія City».
Щодо оподаткування працівників резидента «Дія City», а саме найманих працівників за трудовим договором та гіг-спеціалістів за гіг-контрактом: їхня заробітна плата/винагорода оподатковується за ставкою 5% + 1,5% військового збору.
Що стосується ЄСВ, то для працевлаштованих за трудовим договором сплачується мінімальний страховий внесок (з 01.01.2021 він складає 1 320 грн). В свою чергу, з гіг-спеціалістами все інакше. ЄСВ для гіг-спеціалістів, що діють на підставі гіг-контракту, розраховується як 22% від винагороди відповідного гіг-спеціаліста (тобто як і в стандартних трудових відносинах у всіх інших індустріях).
Таким чином, нова «гіг-форма» співпраці повністю програє трудовим відносинам з резидентом «Дія City» й навіть не наближається до класичної моделі з ФОП-ами на 3-й групі. В черговий раз необхідно шукати відповідь на питання: «А навіщо взагалі потрібні ці гіг-контракти?».
Зараз однозначної відповіді нема, залишається лише здогадуватись та розглядати їх як потенційний захист від рекласифікації відносин за такими контрактами у трудові за законопроєктом №5054.
Доповнено: в асоціації IT Ukraine уточнили для Mind, що норма про 22% ЄСВ від винагороди виписана некоректно. За запевненням проектного офісу «Дія City», вона буде виправлена і рекомендована податковим комітетом ВРУ перед внесенням законопроекту на перше читання. В асоціації стежать за тим, щоб обіцянка була виконана. Її невиконання невигідно міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову і команді, тому що вони не раз обіцяли і декларували 22% ЄСВ з 1 мінімальної зарплати
Що викликає найбільше занепокоєння?
Так що ж турбує ІТ-спільноту в правовому режимі «Дія City»? Претензії варіюються від загальних до доволі конкретних.
Важливою темою дискусії стали договори про «неконкуренцію» та «непереманювання», які за думкою ІТ-спільноти руйнують фундаментальні принципи функціонування ІТ-індустрії. Відповідно до позиції Мінцифри, вони залишаться й у фінальній редакції законопроєкту №4303. Це позиціонується як вимушений крок, спрямований на захист інтелектуальної власності ІТ-гігантів, які просто не вийдуть на український ринок без гарантій такого захисту.
Законопроєкт зазначає, що відмова від укладання договорів про «неконкуренцію» та «непереманювання» не може бути підставою для припинення трудового договору чи гіг-контракту, проте нічого не сказано про те, чи може це бути підставою для неукладання такого договору чи контракту.
Насамперед галузь боїться регуляторного тиску та примусовості вступу.
Ці побоювання є настільки істотними, що навіть на презентації проєкту в квітні міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров приділив їм окремий блок, в межах якого переконував, що резиденти будуть захищені від так званого «маски-шоу». Наскільки обіцяний захист буде дієвим – дізнаємося лише на практиці.
Щодо добровільності вступу: як вже декілька разів зазначалося, дуже важливу роль у всьому проєкті «Дія City» відіграє законопроєкт №5054, який, нібито, не має до нього прямого відношення та направлений на загальний контроль за трудовими відносинами, але опосередковані фактори спонукають розглядати його як потужний аргумент за набуття резидентства «Дія City».
Незважаючи на усні гарантії Мінцифри про збереження існуючої моделі роботи ІТ-ринку, поки що не має впевненості щодо подальшої можливості структурування ІТ-галузі через ФОП-ів (для кращого розуміння контексту пропонуємо читачам переглянути фрагмент онлайн-презентації «Дія City»).
Занепокоєння викликає й тотальне небажання Мінцифри порівнювати у своїх презентаційних матеріалах ступінь податкового навантаження існуючої схеми з ФОП-ами з податковим режимом «Дія City».
Урешті-решт гіг-контракти з практичної точки зору не дають ніяких переваг, окрім потенційного захисту від рекласифікації відносин з ФОП у трудові.
Все це наштовхує на думки про те, що податківці з оновленим інструментарієм у своєму арсеналі почнуть масові перевірки характеру відносин між ІТ-компаніями та ФОП-ами. А коли вибір стоїть між повним податковим навантаженням та пільговим «Дія City», довго розмірковувати не доводиться.
Загалом можна зазначити, що Мінцифри доволі відкриті до спілкування з ІТ-індустрією: впроваджують робочі групи, проводять обговорення та намагаються вибудувати конструктивний діалог. Проте фундаментальні принципи проєкту залишаються без змін, а змінюється лише юридична «охайність» їх викладення.
В свою чергу, більшість представників ІТ-спільноти України доволі реакційно відповіли на такі інноваційні механізми розвитку галузі. На сьогоднішній день петиція щодо скасування законопроєкту набрала необхідні для її невідкладного розгляду 25 000 підписів. Отже, дуже скоро ми маємо побачити на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва президента України публічне оголошення про підтримку або непідтримку президентом України петиції проти «Дія City».
З огляду на факти та обставини, що склалися навколо «Дія City» (як економічні так і політичні), та у разі відсутності форс-мажорних обставин законопроєкт №4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», з великою вірогідністю, буде прийнято, а до нього й відповідний законопроєкт зі змінами до Податкового кодексу України. Можливо, до другого читання законопроєкти будуть кардинально змінені, а можливо, вони залишиться в поточній редакції, це покаже лише час. І тільки час дозволить остаточно зрозуміти, чи здатна зірка «Дія City» світити та зігрівати, чи її полум'я випалить до попелу сходи вітчизняної ІТ-індустрії.
Справа Джона Макафі: від генія кібербезпеки до міжнародного злочинця
Справа Ліонеля Мессі: 0:1 на користь податкової служби Іспанії
Кріштіану Роналду: гра проти ДПС Іспанії