РОБОТЯЩІ УКРАЇНЦІ: ЯК МАЮТЬ СПЛАЧУВАТИ ПОДАТКИ ПРАЦЕВЛАШТОВАНІ В ЄВРОПІ БІЖЕНЦІ ТА ЧИ МОЖНА ПРАЦЮВАТИ ЗА КОРДОНОМ І НЕ ОТРИМУВАТИ СТАТУС ПОДАТКОВОГО РЕЗИДЕНТА

Працевлаштувати до 50 українських біженців в офісі у Варшаві на додачу до виділення $10 млн допомоги планує JPMorgan Chase & Co. Робочі місця українцям, які через війну, розв'язану росією, вимушені були тимчасово переїхати до європейських країн, також пропонують й інші іноземні компанії. Наразі з України виїхало вже понад 6 млн наших громадян у пошуках прихистку в країнах Європи і не тільки. Частина з них або вже працевлаштовані у країнах тимчасового перебування, або планують це зробити. Чи можуть вимушено переміщені особи працювати за кордоном і не набувати статусу іноземних податкових резидентів, розповів керуючий партнер А1 Consulting Володимир Чижиков.

Для пошуку відповіді на це питання, в першу чергу, необхідно проаналізувати відповідну конвенцію про уникнення подвійного оподаткування між Україною і тією країною, куди виїхала особа через війну.

Якщо розглядати базовий варіант, не прив'язуючись до конкретної країни, а саме Модельну конвенцію, то вона дає уніфіковане визначення: «Резидент однієї Договірної Держави означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію».
‍

‍
Який статус набуває тимчасово переміщена особа?

У нашому випадку має значення місце реєстрації, наявність грошей в українському банку і те, що особа до останнього часу знаходилась в Україні. Але чи не є така особа резидентом іншої країни через вимушену релокацію?

Розглянемо критерії потенційного кейсу з подвійним резидентством, наприклад, Україна – Польща (Стаття 4 відповідної Конвенції):

• особа вважається резидентом держави, де має постійне житло;
• якщо особа має постійне житло в обох державах, вона вважається резидентом тієї держави, де має найбільш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);
• у разі, коли держава, в якій особа має центр життєвих інтересів, не може бути визначена, або коли особа не має постійного житла в жодній з держав, вона вважається резидентом тієї держави, де звичайно проживає;
• якщо особа звичайно проживає в обох державах або коли звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тієї держави, громадянином якої вона є;
• якщо особа є громадянином обох держав або коли вона не є громадянином жодної з них, компетентні органи держав вирішують це питання за взаємною згодою.

Також важливо пам'ятати про «Правило 183 днів». Саме цей період часу особа може перебувати на території іншої держави, не стаючи її податковим резидентом.

Важливий коментар дає Модельна конвенція: по суті, «лічильник призупиняється», якщо особа не має можливості виїхати з країни, де вона перебуває. У нашому випадку війна є причиною неможливості виїзду.
‍

‍
Який статус надають європейські країни?

Деякі держави вже надали роз'яснення щодо податкового резидентства.

Естонія: особа стає податковим резидентом цієї країни, як тільки вона туди переїхала.

Литва більше схиляється до позиції ОЕСР, «Правило 183 днів» призупиняється для українців, які здійснили вимушену релокацію.

Польща: вимушена релокація не створює українцям центру життєвих інтересів, тому до кінця війни польська податкова не буде визнавати українців польськими податковими резидентами, за виключенням випадків, коли українець самостійно виявив бажання стати податковим резидентом Польщі.

Ірландська податкова зазначила, що ті, хто віддалено працюють як наймані працівники на українські компанії, не ставатимуть податковими резидентами Ірландії, проте щодо ФОПів позиція не дуже чітка.

Загалом, усі наведені роз'яснення передусім стосуються найманих працівників. Як ми вже зазначили вище, щодо ФОПів можуть виникати ризики, оскільки ФОП, у певному сенсі, не є фізичною особою, проте є підприємцем, а отже правила, які до нього застосовуються, можуть відрізнятися.

‍

А що кажуть про статус біженців за кордон в Україні?

Але нас ще чекатимуть додаткові роз'яснення, адже від Мінфіну є звернення до ЄС щодо формулювання єдиної позиції з приводу податкової резидентності, українських біженців. Є всі підстави очікувати, що питання вирішиться позитивно.

Можна зробити висновок, що з великою вірогідністю штатним співробітникам українських ІТ-компаній не загрожує подвійне податкове резидентство, а як наслідок – подвійне оподаткування.Загалом, усі наведені роз'яснення передусім стосуються найманих працівників. Як ми вже зазначили вище, щодо ФОПів можуть виникати ризики, оскільки ФОП, у певному сенсі, не є фізичною особою, проте є підприємцем, а отже правила, які до нього застосовуються, можуть відрізнятися.

Важливо зазначити, що найбільшу вигоду, у цьому випадку отримають штатні співробітники компаній-резидентів «ДіЯ Сіті», оскільки зможуть і працювати за кордоном, і нести дуже помірний податковий тягар.

Джерело: mind.ua